helo world!
П`ятниця, 29.03.2024
Сайт Кременецької РКЛ
 
Медичне обслуговування, охорона здоров'я людей на Кременеччині розвивалась протягом століть. Маємо відомості про функціонування лікарняних закладів у давнину, коли їх називали шпиталями. Однак хворі лікували недуги переважно народними методами: травами, нашіптуванням, зняттям вроків тощо. Народна медицина на Кременеччині сягає глибин історії. Привілей з Кракова 1546 року наказує заложити в Кременці шпиталь для хворих убогих і пропонує магістратові забезпечити убогих їжею та іншими потребами. В акті і фундушевому записі чашника землі Волинської Лаврентія Древинського від 17 січня 1630 р. згадується про існування шпиталів при монастирях Почаївському та Кременецькому. В 1733 р. Кременець охопила страшна зараза, від якої померло дуже багато людей; в 1738 р. місто пережило паніку сильного землетрусу, в 1770 р. новий спалах "помору". Серед учнів Кременецького ліцею згадується доктор Качковський, організатор санітарної служби під час повстання 1831 р. В 1865 р. місто охопила епідемія холери і призвела до великих спустошень, в 1875 р. - епідемія тифу. Як свідчать деякі документи, в 1878 р. на території Кременецького повіту існували міські і тюремні лікарні. В них працювали приватні лікарі. В міських лікарнях за цей рік побувало 332 хворих, з них одужало 332 хворих. В 1885 р. послугами міських лікарень користувалось 72 хворих. Практикували такі лікарі: Литвак Мейер, Лев Ландсберг, Йосип Якубський, Максиміліан Борон, Софія Воцвах, Антон Бопре, у Почаєві - Іван Павлушо. У пам'ятній книзі Волинської губернії за 1901 р. згадують такі медичні заклади Кременеця: відомча лікарня на 55 ліжок, єврейська лікарня на 35 ліжок, єврейська богодільня, приватний притулок для бідних римо-католицької віри. У Почаєві: лікарня Пресвято-Успенської лаври на 45 ліжок, єврейська богодільня. В цей час міським лікарем був М. Борон, повітовим - Олексій Веснецький, дільничним - Іван Реутський. В Кременці практикували доктор медицини Феофіл Гіндес, лікарка Клара Погребецька, в Почаєві - Олександр Паржицький. Серед аптекарів згадують провізорів Михайла Свольського, Сошина та Болеслава Домбровського. В 1912 р. Кременецька земська повітова управа за участю лікарів Якубовського, Квасницького, Розенфельда і Гальшерсона придбала у генерала Г.Бобрикова три будинки, в яких розмістила земську лікарню. В цих приміщеннях лікарня розташувалась на довгі десятиліття. В 1913 р. В Кременецькому повіті було розгорнуто 10 лікарських дільниць. В 1912 р. надано допомогу понад 16 тисяч амбулаторно хворим, проведено в стаціонарах понад 12 тисяч діб. В 1913 році введено посаду санітарного лікаря. Згадуються такі дільничні лікарі: Олексій Янченко, Філарет Михалевич, Наум Лушієнко, Федір Прушинський, а також повітовий лікар Освальд Міллер. За часів Польщі, до Кременецького повіту входили гміни (райони): Шумськ, Угорськ, Дедеркали, Борки, Ланівці, Вербовець, Білозіра, Борсуки, Вишгородок, Вишнівець, Заруддя, Ст.Олексинець, Почаїв, В.Бережці, Білокриниця, Кременець. На громадське здоров' я на весь повіт було витрачено близько 27 млн. злотих, що становило 11,5 % від загальних видатків. У Кременці згадують шпиталь сейміковий, шпиталь єврейського товариства, 2 амбулаторії (пшиходні) сеймікові, 1 амбулаторія (пшиходна) єврейська сеймікова. 3,3% населення було охоплено страховою медициною (" каса хворих"). Із щомісячника "Жицє Кшеменецьке" довідуємось про лікарів Скорупського, Шиманського, Лодзинського і Дмитрієвського. В липні 1934 р. Кременець був охоплений епідемією дизентерії ("червонки"), яка тривала аж до настання морозів і дала 25% смертності. В статті про діяльність Повітового об'єднання жінок Кременця писалось про їхню роботу за 1934-1935 рр. Об'єднання мало 4 відділення; в Кременці, Шумську, Почаєві та Катеринівці із загальною кількістю членів 191. Вказувалось про роботу з виховання матерів і дітей. При об'єднанні була молочна кухня, якою користувались влітку 43, а взимку 70 дітей. Протягом п'яти років в с.Білокриниця відкривався оздоровчий дитячий табір, в якому у 1935 році побувало 149 дітей. В цьому ж році в Кременці організовано курси із санітарно-побутового впорядкування міста і боротьби із червонкою, на які були запрошені місцеві лікарі: повітовий лікар Ян Сікорський, ординатор шпиталю Марцель Шляхетка, міський лікар Адам Радзієвич. На сторінках вище згаданого місячника згадуються такі лікарі, як Вітольд Лемешевський, Олександр Тумінський, Здіслав Опольський. Наприкінці 30-х років в Кременці були: шпиталь повітовий на 65 ліжок, шпиталь єврейський на 50 ліжок, три амбулаторії в т.ч. одна міська, 4 приватних аптеки. В повіті працювало: 14 лікарів, 6 акушерок, 2 фельдшери, 8 зубних лікарів, 10 санітарок. Було три притулки для старців на 47 місць, 4 притулки для сиріт на 127 місць. Крім цього, були амбулаторії (пшиходні): протитуберкульозна, противенерична, опіки над матір'ю і дитиною. Окрім раніше названих лікарів, згадуються ще: Олександр Камаєв (педіатр), Квятковська (педіатр), Янгродський, Вайнберц Йосиф Ландісберц Освальд Мюллер, З.Кархут, П.Рощипський, М.Рощинська, Виноградов (хірург), Я.Жуковська, А.Леондзелевський, Ю.Вітковська, Є.Полонська (педіатр), Шкловіна (педіатр), Барбор, Гейзенберг (хірург), П.Ейдіс, Мейлер (окуліст). 3 19 березня 1944 р. на Кременеччині створюються органи радянської влади. Наказом №1 виконкому Кременецької міської ради від 20 березня 1944 р. організовано міський відділ охорони здоров'я, головним лікарем якого призначено лікаря Кузьму Юхимовича Левченка. Тодішня структура лікувальних установ була наступною:          - міська лікарня на 150 місць (головний лікар — Оболончик В.І.);          - поліклініка (Кестян Л.М.);          - жіночо-дитяча консультація;          - аптека;          - пологовий будинок;          - туберкульозний диспансер;          - санепідстанція. До Кременця прибули лікарі Олександра Марковська, Олексій Щеголь, Ю.Вітковський, зубний лікар М.Казімірський. Крім міськздороввідділу 13 квітня 1944 р. був створений Кременецький районний здороввідділ. Його очолювала К.Литвинович. А уже в 1948 р. міськздороввідділ ліквідовано і всі обов'язки з питань охорони здоров'я перейшли до компетенції райздороввідділу, завідуюча Лерер Елла Мойсеєвна. Значно поповнився лікарський персонал. До Кременця прибули: І.Ковальчук, Г.Стойко, Б.Борейко, О.Кривко, Є.Малишев, З.Зауслевич, М.Главацька, С.Божко, О.Дорошенко, М.Мастібродська, Н.Луцюк. Наказом №1 від 10 травня 1947 р. створена швидка медична допомога, головним лікарем якої тимчасово призначений Є.Малишев. З 1941 р. розпочала заняття по підготовці спеціалістів для сіл і міст по спеціальності фельдшер-акушер Кременецька медична школа 4-х річна. В воєнний час працював і приймав поранених хірургічний відділ м.Кременець. Старша операційна медсестра вела журнал реєстрації і берегла його, як зіницю ока. Відділення районної лікарні на той час були організовані в різних пристосованих приміщеннях. 1. Хірургічний відділ був розташований по вул. Миру на 45 ліжок по профілям, проводились операції: - хірургічні хворі — 27 ліжок (проводились "полостные операции”); - травматологічні хворі — 5 ліжок ("костные операции, вытяжения”); - офтальмологічні (очні) — 5 ліжок (очні операції, катаракта); - отолярингологічні — 5 ліжок (трепанація черепа, гнійні запалення середнього вуха); - урологічні — 3 ліжка (видалення нирки). Завідуючий хірургічним відділенням на той час був Борейко Борис Степанович — хірург вищої категорії, травматолог — Люмьєр Юрій Арнольдович, офтальмолог — Борейко Ольга Тимофіївна, уролог — Коваленко Георгій Степанович, він же відповідав за переливання крові хворим. 2. Терапевтичне відділення знаходилось у дворі хірургічного відділу і було на 20 ліжок. Завідуючий відділенням — Стенно Василь Якович. 3. Дитяче відділення знаходилось разом з терапевтичним відділом — 20 ліжок. 4. Інфекційне відділення було в жилому будинку по вул. Гоголя — на 20 ліжок. 5. Дитяча консультація була розміщена по вул. Гоголя (зараз Козубського). Завідуючою дитячою консультацією була Вєра Степанівна Кучмій. 6. Поліклінічне відділення було по вул. Словацького в 2-поверховому будинку. Завідуючий відділенням — Івашкевич Іванна Михайлівна. 7. В цьому приміщенні була невідкладна допомога, в якій працювали Нарушевич Вадим Михайлович, Гордійчук Леонід Євгенович, старша медсестра була Бірюкова Галина Леонтіївна. 8. Шкірвендиспансер був розміщений в одноповерховому приміщенні по вул. Радянської Армії. 9. Пологове відділення було розміщене в примітивному жилому будинку по вул. 17 Вересня (нині — вул. Замкова) на 40 ліжок, зав. відділом — Мельничук А.І. Навпроти пологового відділення знаходилась жіноча консультація. 10. Туберкульозна лікарня і тубдиспансер були розміщені в 2-поверховому будинку по вул. Базарна (за дитячим садком №3). Головний лікар Ландисберг Яків Йосифович. В лікарні на цей час проводились операції по видаленню легень. 11. Великобережецька дільнична лікарня на 25 ліжок, в 1953-1956 р.р. - робили операції аппендиктомії. Головним лікарем був хірург — Зінченко А.Я. 12. Ридомильська дільнична лікарня на 25 ліжок. 13. Староолексинецька амбулаторія. 14. Горинська амбулаторія. 15. Фельдшерсько-акушерські пункти — 45. 16. Здоровпункти: мебельна фабрика — Богуславська В.Й.; педінститут — Нечай Р.Ф.; автобусний парк — Войтко П.П., Пекна А.М. У 1956 р. районна лікарня перебазувалась у приміщення закритого Богоявленського монастиря. У келіях розташувалось пологове відділення, жіноча консультація, ЛОР-очне відділення, станція переливання крові, швидка допомога, паталого-анатомічне відділення, харчоблок. Відділення хірургії та терапії обійняли окремі корпуси, які звільнив райвійськомат (вул. Дубенська, 2). У 1970 р. стала до ладу новозбудована дитяча лікарня. Наказом №18 від 7 лютого 1963 р. Кременецька міжрайонна лікарня була реорганізована у Центральну районну лікарню. Головним лікарем призначений В.І.Горобейко. У березні 1963 р. в результаті об'єднання Шумського, Великодедеркальського, Почаївського та Кременецького районів в один, головним лікарем залишився В.І.Горобейко, очоливши колективи чотирьох номерних районних та чотирьох дільничних лікарень: Бережецької (головний лікар О.Зінченко), Староолексинецької (головний лікар Т.В.Косідло), Тилявської (П.Коваленко), Катеринівської (І.Бурштиновський). Почаївську райлікарню №2 очолив І.Сарокатий. В результаті розукрупнення району (1965 р.) відокремились Шумська та Великодедеркальська райлікарні, а також дві дільниці — Тилявська і Катеринівська. Згодом Катеринівська (1995 р.) знову увійшла у підпорядкування головного лікаря ЦРЛ. Після реорганізації ЦРЛ значно розширилась. Було відкрито неврологічне відділення на 30 ліжок та 5 окремо для дерматологічних хворих. У вересні 1965 р. ліжковий фонд ЦРЛ нараховував 290 місць. Структура райлікарні мала такий вигляд: - терапевтичний відділ — 40 ліжок (зав. відділом — В.Стенно); - хірургічний відділ — 45 ліжок (А.М.Горбач); - онкологій — 40ліжок (П.Вітушинський); - ЛОР-очне — 30 ліжок (С.Орленко); - інфекційне — 20 ліжок (М.Чоботов); - неврологічне — 35 ліжок (Н.Гордійчук); - дитяче — 40 ліжок (Н.Юзва); - пологове — 40 ліжок (А.Мельничук). У 1966 р. в Кременецькій ЦРЛ завідували відділеннями: - дитячим — М.Ніжник - дитячою консультацією — Л.Пашковська - жіночою консультацією — А.Задорожнюк - санепідвідділом — О.Гаврилюк Н.Юзва почала працювати районним педіатром. Заступником головного лікаря по периферії був А.Середа, тубдиспансер очолив М.Расевич. У Кременецькій ЦРЛ працювало 38 лікарів, Почаївській НРЛ №2 — 44 лікарі, Великобережецькій ДЛ — 11 лікарів, Староолексинецькій ДЛ — 2 лікарі, тубдиспансері — 7 лікарів. Динамічно зростала мережа лікарняних закладів та кількість спеціалістів. За наказом №44 від 01.08.1968 р. розширено ліжковий фонд на 40 ліжок. Всього у ЦРЛ стало 300 лікарняних ліжок, у тубдиспансері — 185. За 1968 р. працівники ЦРЛ обслужили 37062 пацієнти, Почаївська НРЛ №2 — 21196, Великобережецька ДЛ — 8678, Ридомильська ДЛ — 8350, Староолексинецька ДЛ — 6184. З 1 квітня 1969 р. діє як окремий заклад стоматологічна поліклініка, завідувачем якої став Ф.П.Ігнацевич. У поліклініці працювало 5 стоматологів, 5 зубних лікарів, 5 медсестер, 5 зубних техніків, 5 санітарок та 2 реєстратори. 15 травня 1969 р. санепідстанція ЦРЛ реорганізована в райсанепідемстанцію. Її очолив лікар О.Гаврилюк. У грудні 1970 р. створено як самостійний заклад шкірно-венерологічний диспансер зі стаціонаром на 35 ліжок. Головним лікарем призначено Надію Гордійчук. За матеріалами Кременецького районного архіву діаграма кількості ліжок мала наступний вигляд: 1944 р. - 120 ліжок, з них 80 — Кременець, 40 — Почаїв 1960 р. - 535 ліжок, з них 385 — Кременець, 150 — Почаїв 1970 р. - 920 ліжок, з них 745 — Кременець, 175 — Почаїв Кількість лікарів в районі становила: 1944 р. - 8 лікарів, з них Кременець- 7, Почаїв — 1 1960 р. - 78 лікарів, з них Кременець- 64, Почаїв — 14 1970 р. - 126 лікарів, з них Кременець- 103, Почаїв — 23 За 1970 р. лікарняними закладами району обслужено 75974 пацієнти| в т.ч. 50220 у сільській місцевості. За даними перепису 15 січня 1970 р. в Кременецькому районі нараховувалось 75757 мешканців. У 60-70 роки на варті охорони здоров’я кременчан стояли лікарі А.Горбач, А.Коваленко, І.Брицький, Л.Баклан, Г.Топунова, Т.Топунов, М.Чоботов, В.Павловська, М.Ніжник, М.Соловей, А.Мельничук, В.Степко, А.Фальченко, Н.Затока, Л.Гордійчук, І.В.Орленко, С.Н.Орленко. Середній медперсонал: Войтко П.П., Мацкевич О.І., Мигорович В., Леонова С., Стільний Є.Н., Доценко В.П., Ковальчук П.А., Мінчук Р.Ф., Мамчур Л.П., Ганзенко Л.Е.Попрацька В.Н., Чайковська Н.В., Смолій С.П., дієтсестри Василевська Т.П., Нідзельська Л.В. Очолювали ЦРЛ здібні фахівці. 17 листопада 1959 р. головним лікарем був призначений Горобейко В.І.. У 1964 р. його змінив З.І.Горук. Наказом №173 від 17 лютого 1983 р. головним лікарем району призначено П.Гіля. 5 жовтня 1989 р. його обрано народним депутатом Верховної Ради тодішнього СРСР. З 21 вересня 1990 р. головним лікарем Кременецької райлікарні працював М.Ф.Сидорук. 3 червня 1999 р. Його змінив Григорій Костянтинович Козаков. Упродовж кількох останніх десятиліть висококваліфіковані лікарі Кременеччини ведуть науково-дослідну діяльність. Наукові ступені доктора медичних наук, звання професора здобули Іван П’ятничко, Юрій Чучмай, Георгій Чучмай, Олексій Варфоломійович Панасюк. Колишній завідуючий відділенням протитуберкульозної лікарні Іван П’ятничко — професор тернопільської медичної академії ім. І.Горбачевського, Георгій Чучмай керував кафедрою стоматології Львівського медінституту. Уродженець Катеринівки Олексій Панасюк, колись працівник нашої лікарні, нині завідує кафедрою в Українській медичній академії (м.Київ). У 1964 р. хірург райлікарні Нестор Грицишин здобув ступінь кандидата медичних наук. Нині у Кременці трудяться кандидати медичних наук І.М.Фальфушинський, С.А.Мартинчук та П.Є.Мазур. Значною втратою для нашого краю була передчасна смерть здібного хірурга А.М.Горбача. Його не стало в 1991 р. Вулицю біля новозбудованої лікарні названо ім’ям Андрія Горбача. У 1987 р. розпочалось будівництво нового лікарняного комплексу. На його спорудження було заплановано 12,7 млн. крб. (у вимірах тодішнього Союзу). Багато сил та енергії новобудові віддав народний обранець Ярослав Гіль, та раптова смерть перервала його працю. Комплекс знаходиться в стані будівництва і на сьогоднішній день. Новозбудована поліклініка відкрита для пацієнтів у травні 1991 р. Протягом дня, працюючи в дві зміни, лікарі можуть обслужити до 1200 пацієнтів. Керував поліклінікою тоді С.О.Чаклош, сьогодні на цьому посту М.Ф.Сидорук. Поліклініка ЦРЛ оснащена сучасною діагностичною апаратурою. Використовується апарат ультразвукового обстеження (УЗД) фірми Siemens, гастродуоденоскоп "Пучок” - для діагностування виразки шлунку і стравоходу ("японець”), колоноскоп для діагностування захворювань товстого кишечника, апарат "Фоля” - для діагностики та лікування захворювань внутрішніх органів, кольпоскоп — для діагностики гінекологічних захворювань тощо. Однак потребує заміни цілий ряд обладнання та апаратів лабораторії, які застаріли або вийшли з ладу. Головна перепона у придбанні нового діагностичного устаткування — брак коштів. Значна увага в районі приділена охороні здоров’я дітей. З 1945 р. при міській лікарні, яка знаходилась по вул. Миру, було відкрито дитячий кістково-туберкульозний відділ, який займав дві палати на 10 ліжок. Дитячий санаторій, як самостійний заклад, почав функціонувати з 1946 р. і знаходився в будинку колишнього бургомістра Кременця Бопре, нині вулиця Замкова. У п’яти палатах було 25 ліжок. З 1949 р. під назвою протитуберкульозний переведений на Караваєву дачу. Облаштовано 175 місць. В літній час тут оздоровлювались 340 дітей. При санаторії працювала початкова школа для хворих дітей. З 1980 р. головним лікарем санаторію працював Сергій Ляшевич. З ним трудились ще два лікарі: Мирослав Расевич та Богдан Олещук, 16 чоловік середнього медперсоналу, учителів та вихователів 15 чоловік, молодшого та технічного персоналу 44 чол. З 1993 р. санаторій перепрофільовано на дитячий психоневрологічний заклад, розрахований на 100 ліжок. Нині керує цим закладом Ярослав Лісаковський. У мальовничій місцині, серед лісу на Фещуках знаходиться Кременецький районний протитуберкульозний диспансер зі стаціонаром. Заклад функціонує тут з 1946 р. з двома відділеннями: амбулаторним та стаціонарним на 80 ліжок. У диспансері працюють 11 лікарів і 28 чол. середнього медперсоналу. Упродовж 1962-1980 р.р. протитуберкульозний диспансер очолював талановитий організатор лікувальної справи Мирослав Расевич. Він ініціював чимало добрих починань: будівництво ряду нових приміщень, покращення харчування хворих, оснащення лабораторії новою апаратурою. Головний лікар заохочував ведення наукових досліджень, появу публікацій з питань фізіотерапії, які проводили Іван П'ятничко, Яків Йосипович Ландзберг та ін. З 1980 р. головним лікарем диспансеру працював Григорій Величко, нині на цьому посту Григорій Вальчук. Заслужену шану серед співпрацівників та хворих здобули лікар-рентгенолог Анатолій Петрович Холодило (передчасна смерть перервала його працю), колишня завідувачка відділенням лікар Євгенія Расевич, ряд інших. Увесь персонал закладу докладає нині чимало зусиль, щоб ефективними методами профілактики та лікування вирвати у недуги десятки людей. І це їм вдається, бо це їх покликання. Завдяки організаторським здібностям і наполегливості нинішнього головного лікаря Г.К.Козакова почергово відкриваються відділи новозбудованого лікарняного корпусу. Так, в 1999 р. 29 жовтня було введено в дію дитяче і пологове відділення. У 2003 р. відкрито новий хірургічний корпус. На сьогоднішній день в ЦРЛ працює: 92 лікарів, 246 чол. середнього медперсоналу і 130 чол. молодшого персоналу, водії і господарський персонал. На даний час лікарнею керують: - головний лікар Козаков Г.К.; - заступник головного лікаря по медичній частині Кісіль П.В.; - головна медсестра Драчук Н.І. В лікарні діють такі відділення з кількістю ліжок: - реанімація — 6 ліжок, завідуючий Костів Р.Т.; - терапевтичне — 60 ліжок, завідуючий Борак Я.І.; - хірургічне — 51 ліжко, завідуючий Джоджик І.О.; - ЛОР-очне — 23 ліжок, завідуючий Гайдучик І.Я.; - неврологічне — 34 ліжка, завідуючий Буковський К.К.; - дитяче — 25 ліжок, завідуюча Бикова А.В.; - дерматологічне — 20 ліжок, завідуюча Дацюк Л.І.; - пологове — 28 ліжок, завідуюча Расевич М.М.; - інфекційне — 20 ліжок, завідуюча Корнійчук О.Д.; - травматологічне — 30 ліжок, завідуючий Гайдаржі В.Д.; - поліклініка — завідуючий Сидорук М.Ф. - приймальне — завідуюча Коваленко З.П.; Іншими підрозділами охорони здоров'я відають: стоматопліклінікою — Морозова В.М., рентгенкабінет — Васюрина В.Г., жіночою консультацією — Січковська Т.В., фізкабінетом — Мусієвич В.С., швидкою допомогою — Сапіга А.Д., діагностичним відділенням — Середюк А.М. Заслуженою шаною користуються хірурги Г.К.Козаков, І.М.Кравець, І.О.Джоджик, М.С.Кузь, терапевти А.І.Шупіченко, М.І.Коваль, Я.І.Борак, Є.Й.Зволінський, О.М.Ленчук, Козакова А.П., невропатологи А.В.Васюрина, Ж.І.Кретова, К.К.Буковський, окулісти А.Д.Сапіга, С.А.Мартинчук, отоларінгологи І.М.Фальфушинський, І.Я.Гайдучик, відмінний фахівець М.М.Расевич, анестезіологи Р.Т.Костів, В.П.Колотило, І.В.Бакуліч, лікарі діагностичного відділення Фурсевич В.П., Штогрин А.С. Радує те, що в лікарні працюють чуйні люди, відмінні фахівці, які роблять все можливе, а то й неможливе, щоб врятувати життя, зберегти найцінніше — здоров'я наших людей.
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архів записів
Лічильник
счетчик посещений
Друзі сайту
Кременець
Copyright Кременецька ЦРКЛ © 2024. Матеріали дозволено використовувати на умовах GNU FDL